Міністерство освіти і науки України
Приазовський державний технічний університет
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра «Фінанси і банківська справа»
Курсова робота
Фінансова діяльність суб'єктів хозяйствовованія
Виконала: студентка групи ФН-06
Дмитрієва О.В.
Перевірила: Садовникова Є.Ф.
Маріуполь, 2009
Зміст
Теоретичний матеріал
1. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання без створення юридичної особи
2. Факторинг
Практична частина
Теоретична частина
1. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання без створення юридичної особи
Згідно з положеннями Закону України «Про підприємництво» суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути не тільки юридичні, але й фізичні особи - громадяни України, а також громадяни інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.
Фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подає до органу державної реєстрації реєстраційну картку встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, та ряд інших документів, передбачених нормативними актами України.
Суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи має право відкрити рахунок в будь-якому банку України та інших державах за згодою цих банків у порядку, встановленому НБУ. Підставою для відкриття рахунку є свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі.
Фінансування. Власний капітал приватного підприємця формується виключно за рахунок його особистого майна. Основним джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування, зокрема невикористану для споживання прибуток. Кредитні рамки приватного підприємця обмежуються величиною приватного майна, яке він може надати як кредитне забезпечення.
Відповідальність і банкрутство. Приватний підприємець відповідає за боргами суб'єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном, крім майна, на яке відповідно до цивільного процесуального законодавства не може бути звернено стягнення. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство підприємця господарський суд приймає рішення про накладення арешту на його майно, яке включається до складу ліквідаційної маси у разі оголошення підприємця банкрутом. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка може бути виключена зі складу ліквідаційної маси, не може перевищувати 2 тис. грн. Приватне майно підприємця підлягає реалізації судовим виконавцем на підставі виконавчого листа про звернення стягнення на майно і постанови суду про визнання боржника банкрутом. У разі необхідності суд може призначити ліквідатора. Кошти, отримані від реалізації майна, вносяться на депозитний рахунок відповідної нотаріальної контори. За заявою кредиторів господарський суд може визнати недійсними угоди підприємця, пов'язані з відчуженням його майна зацікавленим особам протягом року до порушення справи про банкрутство. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами (у разі недостатності коштів) підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів.
Оподаткування. Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування доходів приватних підприємців:
оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків, передбачених законодавством України (традиційне оподаткування);
сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;
сплата єдиного податку.
1. При традиційному оподаткування такому підлягають доходи громадян, отримані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за спеціально встановленими нормами. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Доходи приватного підприємця оподатковуються за шкалою ставок, передбачених законодавством про прибуткове оподаткування громадян.
При традиційному оподаткування у приватного підприємця виникають певні накладні витрати: пов'язані з веденням книги обліку доходів і витрат підприємця; обчисленням чистого доходу на підставі документів, що підтверджують витрати; обумовлено за встановленими нормами. Приватні підприємці, які обрали такий спосіб оподаткування своїх доходів, не звільняються від сплати певних видів податків і зборів (ПДВ, внески до Пенсійного фонду, фонд соціального страхування тощо).
Переваги традиційної системи оподаткування в основному зводяться до наступного: розмір сплачуваних податків залежить від розміру отриманих доходів (якщо підприємець за звітний період не отримав доходу від своєї діяльності, то відповідні податки він платити не буде);
на відміну від системи оподаткування за фіксованим податком або за спрощеною системою практично відсутні обмеження по виду діяльності.
2. Фіксований податок (патент). Одним з варіантів оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придбання патенту. Обов'язковою умовою придбання патенту на право здійснення підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання підприємця патенту. Приватний підприємець може перейти на сплату фіксованого податку у разі одночасного дотримання наступних умов:
1) здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках з обов'язковою сплатою ринкового збору згідно з чинним законодавством. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, що обкладаються прибутковим податком у загальному порядку;
2) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким підприємцем, включаючи членів його сім'ї, не повинна перевищувати п'яти;
3) валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приватні підприємці, які обрали спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком, не можуть здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
Ставки фіксованого податку встановлюються місцевими радами (міської, районної). Законодавчо визначені максимальні і мінімальні розміри фіксованого податку - 20 і 100 грн за календарний місяць (для громадян, які самостійно здійснюють підприємницьку діяльність, в межах зазначеного діапазону єдиним критерієм при встановленні розміру фіксованого податку є тільки розміщення об'єкта торгівлі).
Патент може також видаватися на здійснення підприємницької діяльності на всій території Україні. У такому разі ставка фіксованого податку не залежить від місцезнаходження торгового місця і від місцевих органів самоврядування і становить для всієї території України 100 грн за календарний місяць. Якщо підприємницька діяльність здійснюється з використанням найманої праці або із залученням до неї членів сім'ї підприємця, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.
Доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Крім цього, приватні підприємці - платники фіксованого податку звільнені від обов'язкового ведення обліку доходів і витрат.
3. Єдиний податок. Приватний підприємець може стати платником єдиного податку і перейти на спрощену систему обліку і звітності, якщо:
1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім'ї;
2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;
3) відсутня заборгованість із сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний період.
4) приватний підприємець не є суб'єктом особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального торгового патенту;
5) приватний підприємець не здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними та тютюновими виробами (торгівлю іншими підакцизними товарами здійснювати не заборонено).
Ставки єдиного податку встановлюються місцевими органами влади за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності i не можуть бути менше 20 грн i понад 200 грн за календарний місяць. Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, він придбаває одне свідоцтво i сплачує єдиний податок за цими видами діяльності за більшою ставкою. При використанні підприємцем праці найманих працівників або членів сім'ї (далі - наймані працівники) ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожного працівника.
Відмовитися від застосування цієї системи і повернутися до раніше встановленої системи оподаткування підприємець може з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) .
Платники єдиного податку звільняються від сплати не тільки прибуткового податку, а й ряду інших податків, зборів та обов'язкових платежів, зокрема від зобов'язань нарахування, відрахування i перерахування коштів у державні цільові фонди, а також зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї. Платники єдиного податку не є платниками податку на додану вартість, тому їм немає необхідності реєструватися як платник ПДВ, а раніше зареєстровані підприємці зобов'язані подати до податкової інспекції заяву про зняття їх з обліку як платників ПДВ. Платники єдиного податку, як i інші фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зобов'язані утримувати прибутковий податок з виплачуваних найманим працівникам, включаючи членів їх сімей, доходів i перераховувати його до бюджету.
Завдяки переходу на спрощену систему оподаткування та звітності приватні підприємці мають істотну економію на накладних витратах, оскільки не є обов'язковим використання електронно-касового апарату (ЕККА), набагато спрощеним є ведення книги обліку доходів i витрат і значно скорочено щоквартальний звіт.
2. Факторинг
Досить часто підприємства вдаються до використання так званих субститутів кредиту. Одним з таких субститутів є факторинг, який можна трактувати як спосіб короткострокового фінансування діяльності підприємства. За визначенням, факторинг - це продаж дебіторської заборгованості на користь фінансового посередника (факторингової компанії чи банку). Зміст операції факторингу зводиться до переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору (фактору) з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. Згідно з договором про проведення розрахункових операцій через факторинг банк, наприклад, може придбати в підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та надані послуги, строки сплати за минулі (прострочена дебіторська заборгованість) або за поточними розрахунками.
До найважливіших функцій факторингу належать:
- Функція фінансування та кредитування: підприємства поступаються правом на одержання грошових коштів у відповідності з платіжними документами на поставлену продукцію в обмін на негайне одержання основної суми дебіторської заборгованості (за вирахуванням комісійної винагороди факторинговій фірмі);
- Функція покриття ризику (Delkredere): ризик неповернення кредиторської заборгованості переходить до фактора;
- Функція управління дебіторською заборгованістю: вся робота по стягненню заборгованості переходить до компетенції фактора.
Розмір винагороди за факторингових операціях залежить від ризиковості операції, діючої відсоткової ставки та строків настання платежу. Перед укладанням угоди фактор перевіряє кредитоспроможність боржника. За відсутності прямих фінансових відносин між боржником та фактором оцінка кредитоспроможності здійснюється з використання непрямої інформації, а також інформації, наданої кредитними інститутами, які обслуговують боржника.
Законодавство зобов'язує кредитора повідомити боржника про уступку вимоги і при цьому не вимагає надання останньому угоди між первісним кредитором і фактором про поступку вимоги. Однак, якщо новий кредитор звертається з претензією та позовом до боржника, він повинен надати докази того, що саме йому початковий кредитор поступився вимогу. Таким доказом є письмова угода між ним і початковим кредитором про уступку вимоги.
Факторинг - фінансова комісійна операція з переуступки дебіторської заборгованості факторингової компанії з метою:
негайного отримання більшої частини платежу;
гарантії повного погашення заборгованості;
зниження витрат по веденню рахунків.
Факторинг - є комплекс послуг, який банк (або факторингова компанія), який виступає в ролі фінансового агента, надає компаніям, що працюють зі своїми покупцями на умовах відстрочки платежу. Послуги факторингу включають не тільки надання постачальнику і отримання від покупця грошових коштів, а й контроль стану заборгованості покупця з постачання, здійснення нагадування дебіторам про настання термінів оплати, проведення звірок з дебіторами, надання постачальнику інформації про поточний стан дебіторської заборгованості, а також ведення аналітики по історії та поточних операціях.
Існує кілька класифікацій поділу факторингу на види. Основний розподіл - регресний і безрегрессного факторинг.
- Регресний факторинг. Фактор набуває у клієнта права на всі суми, належні від боржника, проте у разі неможливості стягнення з боржника сум у повному обсязі клієнт, переуступивший такий "недоброякісний" борг, зобов'язаний відшкодувати фактору відсутні грошові кошти. Якщо ж з боржника отриманий надлишок у порівнянні з належної фактору сумою, то надлишок повертається клієнтові.
- Безрегрессного факторинг - фактор набуває у клієнта права на всі суми, належні від боржника. При неможливості стягнення з боржника сум у повному обсязі фінансовий агент зазнає збитків. По суті, це означає повний перехід права власності на право вимоги клієнта до боржника.
У залежності від країни перебування учасників факторингової угоди факторинг поділяється на:
- Факторинг внутрішній
- Факторинг міжнародний
Факторинг називається внутрішнім (domestic factoring), якщо сторони за договором купівлі-продажу знаходяться в межах однієї країни. В операціях внутрішнього факторингу звичайно беруть участь три сторони: Постачальник, Покупець і Фактор.
Приазовський державний технічний університет
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра «Фінанси і банківська справа»
Курсова робота
Фінансова діяльність суб'єктів хозяйствовованія
Виконала: студентка групи ФН-06
Дмитрієва О.В.
Перевірила: Садовникова Є.Ф.
Маріуполь, 2009
Зміст
Теоретичний матеріал
1. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання без створення юридичної особи
2. Факторинг
Практична частина
Теоретична частина
1. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання без створення юридичної особи
Згідно з положеннями Закону України «Про підприємництво» суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути не тільки юридичні, але й фізичні особи - громадяни України, а також громадяни інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.
Фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подає до органу державної реєстрації реєстраційну картку встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, та ряд інших документів, передбачених нормативними актами України.
Суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи має право відкрити рахунок в будь-якому банку України та інших державах за згодою цих банків у порядку, встановленому НБУ. Підставою для відкриття рахунку є свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі.
Фінансування. Власний капітал приватного підприємця формується виключно за рахунок його особистого майна. Основним джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування, зокрема невикористану для споживання прибуток. Кредитні рамки приватного підприємця обмежуються величиною приватного майна, яке він може надати як кредитне забезпечення.
Відповідальність і банкрутство. Приватний підприємець відповідає за боргами суб'єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном, крім майна, на яке відповідно до цивільного процесуального законодавства не може бути звернено стягнення. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство підприємця господарський суд приймає рішення про накладення арешту на його майно, яке включається до складу ліквідаційної маси у разі оголошення підприємця банкрутом. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка може бути виключена зі складу ліквідаційної маси, не може перевищувати 2 тис. грн. Приватне майно підприємця підлягає реалізації судовим виконавцем на підставі виконавчого листа про звернення стягнення на майно і постанови суду про визнання боржника банкрутом. У разі необхідності суд може призначити ліквідатора. Кошти, отримані від реалізації майна, вносяться на депозитний рахунок відповідної нотаріальної контори. За заявою кредиторів господарський суд може визнати недійсними угоди підприємця, пов'язані з відчуженням його майна зацікавленим особам протягом року до порушення справи про банкрутство. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами (у разі недостатності коштів) підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів.
Оподаткування. Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування доходів приватних підприємців:
оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків, передбачених законодавством України (традиційне оподаткування);
сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;
сплата єдиного податку.
1. При традиційному оподаткування такому підлягають доходи громадян, отримані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за спеціально встановленими нормами. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Доходи приватного підприємця оподатковуються за шкалою ставок, передбачених законодавством про прибуткове оподаткування громадян.
При традиційному оподаткування у приватного підприємця виникають певні накладні витрати: пов'язані з веденням книги обліку доходів і витрат підприємця; обчисленням чистого доходу на підставі документів, що підтверджують витрати; обумовлено за встановленими нормами. Приватні підприємці, які обрали такий спосіб оподаткування своїх доходів, не звільняються від сплати певних видів податків і зборів (ПДВ, внески до Пенсійного фонду, фонд соціального страхування тощо).
Переваги традиційної системи оподаткування в основному зводяться до наступного: розмір сплачуваних податків залежить від розміру отриманих доходів (якщо підприємець за звітний період не отримав доходу від своєї діяльності, то відповідні податки він платити не буде);
на відміну від системи оподаткування за фіксованим податком або за спрощеною системою практично відсутні обмеження по виду діяльності.
2. Фіксований податок (патент). Одним з варіантів оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придбання патенту. Обов'язковою умовою придбання патенту на право здійснення підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання підприємця патенту. Приватний підприємець може перейти на сплату фіксованого податку у разі одночасного дотримання наступних умов:
1) здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках з обов'язковою сплатою ринкового збору згідно з чинним законодавством. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, що обкладаються прибутковим податком у загальному порядку;
2) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким підприємцем, включаючи членів його сім'ї, не повинна перевищувати п'яти;
3) валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приватні підприємці, які обрали спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком, не можуть здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.
Ставки фіксованого податку встановлюються місцевими радами (міської, районної). Законодавчо визначені максимальні і мінімальні розміри фіксованого податку - 20 і 100 грн за календарний місяць (для громадян, які самостійно здійснюють підприємницьку діяльність, в межах зазначеного діапазону єдиним критерієм при встановленні розміру фіксованого податку є тільки розміщення об'єкта торгівлі).
Патент може також видаватися на здійснення підприємницької діяльності на всій території Україні. У такому разі ставка фіксованого податку не залежить від місцезнаходження торгового місця і від місцевих органів самоврядування і становить для всієї території України 100 грн за календарний місяць. Якщо підприємницька діяльність здійснюється з використанням найманої праці або із залученням до неї членів сім'ї підприємця, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.
Доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Крім цього, приватні підприємці - платники фіксованого податку звільнені від обов'язкового ведення обліку доходів і витрат.
3. Єдиний податок. Приватний підприємець може стати платником єдиного податку і перейти на спрощену систему обліку і звітності, якщо:
1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім'ї;
2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;
3) відсутня заборгованість із сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний період.
4) приватний підприємець не є суб'єктом особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального торгового патенту;
5) приватний підприємець не здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними та тютюновими виробами (торгівлю іншими підакцизними товарами здійснювати не заборонено).
Ставки єдиного податку встановлюються місцевими органами влади за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності i не можуть бути менше 20 грн i понад 200 грн за календарний місяць. Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, він придбаває одне свідоцтво i сплачує єдиний податок за цими видами діяльності за більшою ставкою. При використанні підприємцем праці найманих працівників або членів сім'ї (далі - наймані працівники) ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожного працівника.
Відмовитися від застосування цієї системи і повернутися до раніше встановленої системи оподаткування підприємець може з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) .
Платники єдиного податку звільняються від сплати не тільки прибуткового податку, а й ряду інших податків, зборів та обов'язкових платежів, зокрема від зобов'язань нарахування, відрахування i перерахування коштів у державні цільові фонди, а також зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї. Платники єдиного податку не є платниками податку на додану вартість, тому їм немає необхідності реєструватися як платник ПДВ, а раніше зареєстровані підприємці зобов'язані подати до податкової інспекції заяву про зняття їх з обліку як платників ПДВ. Платники єдиного податку, як i інші фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зобов'язані утримувати прибутковий податок з виплачуваних найманим працівникам, включаючи членів їх сімей, доходів i перераховувати його до бюджету.
Завдяки переходу на спрощену систему оподаткування та звітності приватні підприємці мають істотну економію на накладних витратах, оскільки не є обов'язковим використання електронно-касового апарату (ЕККА), набагато спрощеним є ведення книги обліку доходів i витрат і значно скорочено щоквартальний звіт.
2. Факторинг
Досить часто підприємства вдаються до використання так званих субститутів кредиту. Одним з таких субститутів є факторинг, який можна трактувати як спосіб короткострокового фінансування діяльності підприємства. За визначенням, факторинг - це продаж дебіторської заборгованості на користь фінансового посередника (факторингової компанії чи банку). Зміст операції факторингу зводиться до переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору (фактору) з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. Згідно з договором про проведення розрахункових операцій через факторинг банк, наприклад, може придбати в підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та надані послуги, строки сплати за минулі (прострочена дебіторська заборгованість) або за поточними розрахунками.
До найважливіших функцій факторингу належать:
- Функція фінансування та кредитування: підприємства поступаються правом на одержання грошових коштів у відповідності з платіжними документами на поставлену продукцію в обмін на негайне одержання основної суми дебіторської заборгованості (за вирахуванням комісійної винагороди факторинговій фірмі);
- Функція покриття ризику (Delkredere): ризик неповернення кредиторської заборгованості переходить до фактора;
- Функція управління дебіторською заборгованістю: вся робота по стягненню заборгованості переходить до компетенції фактора.
Розмір винагороди за факторингових операціях залежить від ризиковості операції, діючої відсоткової ставки та строків настання платежу. Перед укладанням угоди фактор перевіряє кредитоспроможність боржника. За відсутності прямих фінансових відносин між боржником та фактором оцінка кредитоспроможності здійснюється з використання непрямої інформації, а також інформації, наданої кредитними інститутами, які обслуговують боржника.
Законодавство зобов'язує кредитора повідомити боржника про уступку вимоги і при цьому не вимагає надання останньому угоди між первісним кредитором і фактором про поступку вимоги. Однак, якщо новий кредитор звертається з претензією та позовом до боржника, він повинен надати докази того, що саме йому початковий кредитор поступився вимогу. Таким доказом є письмова угода між ним і початковим кредитором про уступку вимоги.
Факторинг - фінансова комісійна операція з переуступки дебіторської заборгованості факторингової компанії з метою:
негайного отримання більшої частини платежу;
гарантії повного погашення заборгованості;
зниження витрат по веденню рахунків.
Факторинг - є комплекс послуг, який банк (або факторингова компанія), який виступає в ролі фінансового агента, надає компаніям, що працюють зі своїми покупцями на умовах відстрочки платежу. Послуги факторингу включають не тільки надання постачальнику і отримання від покупця грошових коштів, а й контроль стану заборгованості покупця з постачання, здійснення нагадування дебіторам про настання термінів оплати, проведення звірок з дебіторами, надання постачальнику інформації про поточний стан дебіторської заборгованості, а також ведення аналітики по історії та поточних операціях.
Існує кілька класифікацій поділу факторингу на види. Основний розподіл - регресний і безрегрессного факторинг.
- Регресний факторинг. Фактор набуває у клієнта права на всі суми, належні від боржника, проте у разі неможливості стягнення з боржника сум у повному обсязі клієнт, переуступивший такий "недоброякісний" борг, зобов'язаний відшкодувати фактору відсутні грошові кошти. Якщо ж з боржника отриманий надлишок у порівнянні з належної фактору сумою, то надлишок повертається клієнтові.
- Безрегрессного факторинг - фактор набуває у клієнта права на всі суми, належні від боржника. При неможливості стягнення з боржника сум у повному обсязі фінансовий агент зазнає збитків. По суті, це означає повний перехід права власності на право вимоги клієнта до боржника.
У залежності від країни перебування учасників факторингової угоди факторинг поділяється на:
- Факторинг внутрішній
- Факторинг міжнародний
Факторинг називається внутрішнім (domestic factoring), якщо сторони за договором купівлі-продажу знаходяться в межах однієї країни. В операціях внутрішнього факторингу звичайно беруть участь три сторони: Постачальник, Покупець і Фактор.
Якщо ж Постачальник і Покупець є резидентами різних держав, то мова йде про міжнародний факторинг (international factoring).
Основні переваги для кожного суб'єкта факторингових відносин:
Постачальник, який справив відвантаження продукції споживачеві, може відразу отримати від фактора (фінансового агента) плату за відвантажений товар, не чекаючи строку розрахунку з покупцем, що запобігає тривалі касові розриви, дозволяє збільшити обсяг продажів і конкурентоспроможність, надаючи покупцям пільгові умови (відстрочку) оплати товару під надійну гарантію. Застосування факторингу дозволяє отримати кредит до 80-90% від вартості поставленого товару;
Покупець отримує товарний кредит (продавець поставляє товар з відстроченням платежу під гарантії в середньому до 3-х місяців); збільшує обсяг закупівель; зводить до мінімуму ризик отримання неякісного товару і прискорює оборотність коштів;
Банки, інші кредитні організації і спеціалізовані організації, які викуповують грошові вимоги (фінансові агенти), розширюють за допомогою факторингу коло надаваних послуг, домагаються додаткових доходів. Так фінансовий агент отримує не тільки доходи за кредитом, комісійна винагорода за дострокове фінансування, але і комісію за надання інших фінансових послуг у рамках факторингового обслуговування.
Можна виділити дві основні схеми факторингу, навколо яких будуються всі існуючі види факторингу: факторинг з правом регресу і факторинг без права регресу. Під регресом розуміється поручительство клієнта перед Фактором за виконання дебітором своїх обов'язків з оплати товару. При факторингу з правом регресу клієнт зазвичай впевнений у платоспроможності дебітора і перекладає на Фактора лише ризики ліквідності (ризики прострочення платежу з боку дебітора), пільговий період (період від моменту закінчення відстрочки платежу до моменту виставлення регресу клієнту). У випадку неплатежу дебітора клієнт зобов'язується повернути Фактору надане фінансування.
Наступна схема факторингу, дорожча безрегрессного схема, частіше за все буває цікава організаціям, не впевненим у платоспроможності своїх дебіторів і бажаючим перекласти ці ризики на Фактора, ну і, звичайно ж, готовим за це платити. При такій схемі факторингу від клієнта вимагається лише поставити товар дебітора і отримати від нього відмітку про його прийняття, заплатить чи не заплатить дебітор - це вже проблеми Фактора.
Практична частина
Вихідні дані:
Таблиця 1 «Бюджет продажів»
Основні переваги для кожного суб'єкта факторингових відносин:
Постачальник, який справив відвантаження продукції споживачеві, може відразу отримати від фактора (фінансового агента) плату за відвантажений товар, не чекаючи строку розрахунку з покупцем, що запобігає тривалі касові розриви, дозволяє збільшити обсяг продажів і конкурентоспроможність, надаючи покупцям пільгові умови (відстрочку) оплати товару під надійну гарантію. Застосування факторингу дозволяє отримати кредит до 80-90% від вартості поставленого товару;
Покупець отримує товарний кредит (продавець поставляє товар з відстроченням платежу під гарантії в середньому до 3-х місяців); збільшує обсяг закупівель; зводить до мінімуму ризик отримання неякісного товару і прискорює оборотність коштів;
Банки, інші кредитні організації і спеціалізовані організації, які викуповують грошові вимоги (фінансові агенти), розширюють за допомогою факторингу коло надаваних послуг, домагаються додаткових доходів. Так фінансовий агент отримує не тільки доходи за кредитом, комісійна винагорода за дострокове фінансування, але і комісію за надання інших фінансових послуг у рамках факторингового обслуговування.
Можна виділити дві основні схеми факторингу, навколо яких будуються всі існуючі види факторингу: факторинг з правом регресу і факторинг без права регресу. Під регресом розуміється поручительство клієнта перед Фактором за виконання дебітором своїх обов'язків з оплати товару. При факторингу з правом регресу клієнт зазвичай впевнений у платоспроможності дебітора і перекладає на Фактора лише ризики ліквідності (ризики прострочення платежу з боку дебітора), пільговий період (період від моменту закінчення відстрочки платежу до моменту виставлення регресу клієнту). У випадку неплатежу дебітора клієнт зобов'язується повернути Фактору надане фінансування.
Наступна схема факторингу, дорожча безрегрессного схема, частіше за все буває цікава організаціям, не впевненим у платоспроможності своїх дебіторів і бажаючим перекласти ці ризики на Фактора, ну і, звичайно ж, готовим за це платити. При такій схемі факторингу від клієнта вимагається лише поставити товар дебітора і отримати від нього відмітку про його прийняття, заплатить чи не заплатить дебітор - це вже проблеми Фактора.
Практична частина
Вихідні дані:
| Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | |
| 1. Прогноз продажу (в штуках) | 19800 | 49300 | 30000 | 25000 | 15000 |
| 2. Ціна продажу (в грн.) | 10.00 | 10.00 | 10.00 | 10.00 | 10.00 |
| 3. Очікувані грошові надходження (у грн): місяць продажів -70%, наступний місяць - 25%, втрати - 5% | |||||
| 4. Дебіторська заборгованість за березень-36000 грн | |||||
| 5. Залишок товару на 31 березня -4000 штук | |||||
| 6. Запланований залишок товару - 20% від продажів наступного місяця | |||||
| 7. Кількість матеріалу на одиницю продукції - | |||||
| 8. Планований кінцевий залишок сировини - 10% від потреби наступного місяця | |||||
| 9. Початковий запас матеріалу | |||||
| 10. Вартість матеріалу (за кг) - 0.40 грн | |||||
| 11. Рахунки до оплати за матеріал на 31 березня -12000 грн | |||||
| 12. Виплачувані гроші за матеріал-50% на місяць продажу, 50% в наступний місяць | |||||
| 13. Виробництво однієї одиниці товару -0.05 години | |||||
| 14. Кількість гарантованих годин на тиждень-40 | |||||
| 15. Вартість однієї години роботи-10 грн | |||||
| 16. Кількість гарантованих робочих годин на місяць-1500 | |||||
| 17. Вартість одного понаднормового години-10 грн | |||||
| 18. Виробничі змінні накладні витрати на одиницю товару -1 грн | |||||
| 19. Постійні виробничі накладні витрати на місяць-50000 грн, | |||||
| 20. включаючи амортизацію (знос) виробничого обладнання -20000 грн | |||||
| 21. Змінні адміністративні та комерційні витрати на од. продукції -0.50 грн | |||||
| 22. Постійні адміністративні та комерційні витрати в місяць - 70000 грн | |||||
| 23. Амортизація (знос), включена в постійні витрати-10000 грн на місяць | |||||
| 24. Комерційний банк надає кредит на умовах а. не більше 75000 грн на квартал | |||||
| 25. Відсотки за кредит сплачуються в момент повернення основної частини боргу | |||||
| 26. Ставка відсотка за кредит -16.00% на рік | |||||
| 27. У квітні компанія повинна виплатити дивіденди -49000 грн | |||||
| 28. Компанія планує закупівлю обладнання з наступним графіком грошових виплат: (в грн.) Травень - 143 700, червень - 48300 | |||||
| 29. На 1 квітня баланс грошових коштів склав-40000 грн | |||||
| 30. Компанія повинна підтримувати баланс грошових коштів не нижче 25000-30000 грн | |||||
| 1 | 1. Бюджет продажів | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень |
| 2 | Прогнозований обсяг продажів, шт | 19800 | 49300 | 30000 | 25000 | 15000 |
| 3 | Ціна одиниці товару, грн | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
| 4 | Прогнозована виручка, грн | 198000 | 493000 | 300000 | 250000 | 150000 |
| 2. Графік надходження грошей (грн) | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | Надходження за березень (див. п.3 та 4 з умови) | 30000 | 30000 188100 468350 210000 896450 | |||
| 2 | Надходження від продажу квітня | 138600 | 49500 | |||
| 3 | Надходження від продажу травня | 345100 | 123250 | |||
| 4 | Надходження від продажу червні | 210000 | ||||
| 5 | Всього | 168600 | 394600 | 333250 | ||
| 3. План виробництва (штук) | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | Прогнозований обсяг продажів, | 19800 | 49300 | 30000 | 25000 | |
| 2 | Планований обсяг на кінець міс. | 9860 | 6000 | 5000 | 3000 | |
| 3 | Всього потрібно | 29660 | 55300 | 35000 | 28000 | |
| 4 | Обсяг товару на початок місяця | 4000 | 9860 | 6000 | 5000 | |
| 5 | Прогноз.об'ем виробництва | 25660 | 45440 | 29000 | 23000 | |
| 4. Бюджет закупівлі матеріалів | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | Прогнозований обсяг произв. (Штук) | 25660 | 45440 | 29000 | 100100 | |
| 2 | Кількість матеріалу на од. продукції (кг) | 5 | 5 | 5 | 5 | |
| 3 | Виробнича потреба в матеріалі (кг) | 128300 | 227200 | 145000 | 500500 | |
| 4 | Плановані залишки матеріалів на кінець місяця | 22720 | 14500 | 50050 | 87270 | |
| 5 | Всього матеріалу (кг) | 151020 | 241700 | 195050 | 587770 | |
| 6 | Залишки матеріалів на початок місяця (кг) | 13000 | 22720 | 14500 | 50050 | |
| 7 | Обсяг закуповуваного матеріалу (кг) | 138,020 | 218,980 | 180,550 | 537,720 | |
| 5. Графік розраховуються грошових виплат за матеріали | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | План закупівлі матеріалу (кг) | 138020 | 218980 | 180550 | 537720 | |
| 2 | Вартість за кг у грн | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | |
| 3 | Вартість покупки, грн | 55208 | 87592 | 72220 | 215088 | |
| 4 | Рахунки до оплати на 31 березня, грн | 12000 | 12000 | |||
| 5 | Закупівлі у квітні, грн | 27604 | 27604 | 55208 | ||
| 6 | Закупівлі в травні, грн | 8796 | 8796 | 17592 | ||
| 7 | Закупівлі в червні, грн | 36110 | 36110 | |||
| 8 | Усього виплат за матеріал, грн | 39604 | 36400 | 44906 | 120910 | |
| 6. Бюджет прямого праці | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | Обсяг виробництва (штук) | 25660 | 45440 | 29000 | 100100 | |
| 2 | Витрати часу на одиницю товару, годинник | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | |
| 3 | Кількість робочих годин у місяці | 1283 | 2272 | 1450 | 5005 | |
| 4 | Кількість гарантованих робочих годин на місяць | 1500 | 1500 | 1500 | 4500 | |
| 5 | Кількість оплачених робочих годин | 1500 | 2272 | 1500 | 5272 | |
| 6 | Вартість однієї години роботи, у грн | 10 | 10 | 10 | 10 | |
| 7 | Витрати по оплаті за все праці, у грн | 15000 | 22720 | 15000 | 52720 | |
| 7. Бюджет виробничих накладних витрат | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | Обсяг виробництва (штук) | 25660 | 45440 | 29000 | 23000 | |
| 2 | Змінні накладні витрати на одиницю продукції, грн | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| 3 | Сумарні змінні накладні витрати, грн | 25660 | 45440 | 29000 | 23000 | |
| 4 | Постійні накладні витрати в місяць, грн | 50000 | 50000 | 50000 | 150000 | |
| 5 | Всього произв. накладних витрат, грн | 75660 | 95440 | 79000 | 173000 | |
| 6 | Виробнича амортизація, грн, | 20000 | 20000 | 20000 | 60000 | |
| 7 | Грошові виплати на накладні витрати, грн | 55660 | 75440 | 59000 | 113000 | |
| 8. Бюджет адміністративних витрат і витрат на продаж | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | Обсяг виробництва (штук) | 19800 | 49300 | 30000 | 99100 | |
| 2 | Змінні витрати на одиницю продукції, грн, | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |
| 3 | Змінні адміністративні витрати і витрати на продаж, грн | 9900 | 24650 | 15000 | 49550 | |
| 4 | Постійні адміністративні витрати і витрати на продаж, грн | 70000 | 70000 | 70000 | 210000 | |
| 5 | Всього витрат, грн | 79900 | 94650 | 85000 | 259550 | |
| 6 | Амортизація, зазначена у постійні витрати, грн, | 10000 | 10000 | 10000 | 30000 | |
| 7 | Грошові виплати, грн | 69900 | 84650 | 75000 | 229550 | |
| 9. Бюджет грошових коштів (грн) | Квітень | Травень | Червень | 2-й кварт. | ||
| 1 | Грошові кошти на початок періоду | 40000 | 25000 | 61690 | ||
| 2 | Надходження грошових коштів від споживачів, см.стр.10 | 168600 | 394600 | 333250 | 896450 | |
| 3 | Грошові кошти в розпорядженні | 208600 | 424600 | 363250 | ||
| 4 | Витрачання коштів, всього, у тому числі: | 229164 | 362910 | 242206 | 757180 | |
| 5 | а) на основні матеріали | 39604 | 36400 | 44906 | 120910 | |
| 6 | б) на оплату праці основного персоналу | 15000 | 22720 | 15000 | 52720 | |
| 7 | в) виробничі накладні витрати | 55660 | 75440 | 59000 | 113000 | |
| 8 | г) витрати на збут та управління | 69900 | 84650 | 75000 | 229550 | |
| 9 | д) купівля обладнання | 0 | 143700 | 48300 | 192000 | |
| 10 | е) дивіденди | 49000 | 0 | 0 | 49000 | |
| 11 | Надлишок (дефіцит) грошових коштів | -20564 | 61690 | 121044 | ||
| 12 | Отримання позики | 45564 | 45564 | |||
| 13 | Погашення позики | -45564 | -45564 | |||
| 14 | Виплата відсотків | -2278.2 | -2278.2 | |||
| 15 | Разом | 45564 | -47842.2 | -2278.2 | ||
| 16 | Грошові кошти на кінець періоду | 25000 | 61690 | 73201.8 | 73201.8 | |
| Надходження за березень (див. п.3 та 4 з умови) | |||||||
| Надходження від продажу квітня (см.п.3 з умови) | |||||||
| Надходження від продажу травня (см.п.3 з умови) | |||||||
| Надходження від продажу червня (см.п.3 з умови) | |||||||
| Всього | |||||||
| 3. План виробництва (штук) | Квітень | Травень | Червень | Липень | |||
| Прогнозований обсяг продажів, стор 2. | |||||||
| Планований обсяг на кінець міс. (См.условіе-п.6) | |||||||
| Всього потрібно | |||||||
| Обсяг товару на початок місяця (см.условіе-п.5 для квітня, по ост.месяцам см.стр.13-залишок на початок травня = залишку на кінець квітня і т.д.) | |||||||
| Прогноз.об'ем виробництва | |||||||